Символіка Висоцька  Історія бібліотеки  Природа  Висоцьк - із глибин віків до сьогодення  Установи Висоцька  Духовність. Освіта. Культура  Тисячолітній висоцьк  Особистості краю 
Пункт доступу громадян до офіційної інформації


Тисячолітній Висоцьк

РАДІСНИЙ ВЕРЕСЕНЬ

На Західній Україні та Західній Білорусії назрівали об'єктивні та суб'єктивні передумови пролетарської революції. Вирішальним став вересень 1939 р.

1 вересня Гітлер напав на Польщу. У результаті військової катастрофи німецькі війська вийшли на лінію Львів, Люблін, Брест, Білосток. Уряд Польщі ганебно втік у Румунію. Польська держава перестала існувати. Настав час виправити несправедливість Ризького мирного договору 1921 р.

19 вересня звістка про перехід Червоною Армією кордону викликала народне повстання у Західній Білорусії та Західній Україні. Ще до приходу Червоної Армії почалася соціалістична революція. Повсталий народ під керівництвом місцевих комуністів негайно приступив до роззброєння залишків державного апарату. Виникли революційні комітети й тимчасові управління як органи революційної народної влади, була організована збройна сила цієї влади - Робітничо-селянська Червона Гвардія. Не чекаючи рішення Народних Зборів, була проведена конфіскація поміщицьких і церковних земель та передача рухомого й нерухомого майна трудовому селянству, націоналізація капіталістичних підприємств, встановлений революційний порядок.

Великим торжеством і святковою маніфестацією волевиявлення народу були вибори в Народні Збори та їх робота. У Західній Білорусії Народні Збори в Білостоці 28 листопада одноголосне проголосували за радянську владу, за конфіскацію поміщицьких земель (з декларацією виступив височанин Самійло Малько), націоналізацію капіталістичних підприємств і приєднання до БРСР.

Самуїл Малько

Від Висоцька і Бродця делегатом Народних Зборів Західної Білорусії був обраний я, причому одноголосне. Дівчата принесли мені червону пов'язку по приїзді з Варшави.

В Білостоку (тепер Польща), саме там проходили збори, я поставив питання про приєднання Висоцька до України на одностайне прохання височан. У Висоцьку я був обраний головою Висоцької волості.

У листопаді стало відомо, що колоністи виїжджають. Разом із зоотехніком підрахували кількість худоби у німців. Спочатку виникла думка закупити цю худобу. В той час у Висоцьку був маслозавод, де виготовляли масло під назвою «Масло з Висоцька над Горенем». Поїхав до війта Литвина на Хилін, де він жив, ми були знайомі, і заговорив про купівлю корів. Він запропонував безкоштовно 2-3 голови, я відмовився, бо закупівлю хотів зробити для громадського господарства, гроші ми мали польські конфісковані, дія яких буде до нового року.

Ми зібрали збори колоністів на колонії, я розповів про Гілера і його звірства в Чехословаччині та Польщі. Учасники зборів погодилися на мою пропозицію. Це було взимку. Зробили офіційний опис худоби та сіна.

В Століні постановили забрати сіно у Висоцьку. Я не послухав і наказав Козубовському Марку (він відповідав за охорону порядку) не випускати жодної підводи з сіном. Все, що належало Плятеру, наказав я ділити тільки через сільські ради. Для контролю об'їздив всю Висоцьку волость.

По приїзду державної комісії з переселення німців у Висоцьк плату за худобу відмінила держава.

Зібрав батраків, які працювали у німців, і попередив, щоб виконували всі роботи з догляду за худобою, бо вона буде їхньою.

Зібрав височан з підводами. Вони завезли німців на залізничну станцію в Удрицьк. За старшого на колонії був Малько Лука Степанович.

Зібрали офіційні збори, на яких я розповів, що таке колективне господарство, тут же обрали ініціативну групу зі створення колгоспу. До неї ввійшли: Малько Микита, Нагорний Федір, Малько Лука. Основу колгоспу склали колишні батраки, і почали закликати в господарство інших.

З 1 січня 1940 року були створені органи влади Висоцького району. Першим секретарем Висоцького райкому КПУ став Козюра, головою райвиконкому Кабак Іван Павлович. Головою сільської ради обраний Макаревич Іван Романович. Почали господарювати колективно в сільськогосподарській артілі ім.Леніна. 50 голів корів виділили для Сварицевич і ще частину худоби передали в Сорочинський радгосп.

З 1 січня 1940 р. тимчасові революційні органи влади були перетворені в ради, а керівну роль взяли у свої руки партійні районні та обласні комітети.

Почався бурхливий розвиток. Був уточнений згідно з Указом Верховної Ради «По населених пунктах і прилеглих угіддях» кордон між УРСР і БРСР (членом комісії був Самійло Малько). У березні 1940 р. відбулися перші вибори до Верховної Ради. Депутатом Верховної Ради УРСР була обрана Хомич Килина, а в грудні 1940 р. відбулися вибори до місцевих рад. Вибори пройшли на високому рівні як організаційному, так і політичному, при дуже високій активності народу.

Радісним вересень був не для всіх. За співробітництво з польською владою були вивезені до Сибіру сім'ї Махна Ігната (7 чол., з них 5 дітей), Дунчича Георгія, Опанасиків, Грома Максима, Жуків; євреїв-височан Гольберда, Лахмана; поляків-осадників Хиліна; німців-колоністів з Софіївки, які виїхали до Німеччини.

Висоцький район, як і вся Рівненщина, ступив на дорогу бурхливого розвитку мирної економіки. Найбільшою подією в районі став початок організації сільського господарства, про що докладніше розповідатиметься в окремому розділі. Усю зиму 1940-1941 pp. велася посилена робота з підготовки до колективізації у Висоцьку. Дотримуючись принципів добровільності, була проведена роз'яснювальна робота серед селянства, яка увінчалася успішною організацією весною 1941 р. трьох нових колгоспів: ім.Ворошилова, ім.Хрущова, ім. Шевченка. Перед початком війни у Висоцьку в основному закінчилася колективізація. Величезну допомогу в організації колгоспів надала Висоцька районна МТС під керівництвом Левченка.

Ворожі елементи намагалися перекрити дорогу селянам-одноосібникам у колгоспи. Влітку у колгоспі ім. Леніна були розкидані листівки, які загрожували смертю за приналежність до колгоспу. Навесні 1941 р. у колгоспі ім.Шевченка підпалили конюшню, загинуло 40 коней. Сторож Пода, який рятував із палаючої конюшні коней, після опіків залишився сліпим. Навесні 1941 р. під час посівної були спроби розтягнути вози в колгоспах ім. Ворошилова та Хрущова. Ці факти засвідчують, що не всі були прихильниками колективізації, і не всі з квітами зустрічали Червону Армію. Були вивезені з Висоцька окремі єврейські сім'ї та сім'ї польських урядовців.

Підтримка: Воробей Микола