Навігація

Лічильники


«Є щось святе в словах: мій рідний край…»

Історія кожного населеного пункту
таїть в собі багато загадок і таємниць,
які, можливо, не будуть розгадані ніколи.

Життя кожної людини багатогранне, непередбачуване, а історія села і поготів.

Тумень – село, яке має рідкісну назву. З такою назвою сіл не зустрічається майже зовсім. Давайте спробуємо заглянути в глибоку давнину.

Територію, на якій розташоване село, Надгориння, вперше як адміністративну одиницю згадує літопис під 1097р.:

«Василько брата оубилъ Ярополка
и тебе хоче оубити и залти волость твою:
Туров и Пинск,
и Берестиє и Поборину
(помилково – треба Погорину )»
( Полное собрание русских литописей. М. (1962; T.I. ст. 268))

Територія села - це низовинна заболочена місцевість у верхів’ях р.Горинь, покрита лісами, чагарниками, невеликими підвищеннями.

У далекому минулому ця територія була прикладом розселення при водних артеріях, оскільки територію, заселену слов’янськими племенами, структурно   визначала річка.

Ця територія до колонізації дулібами належала древлянам – племенам, які за словами літопистів,
«живяху звъринским образомъ, ядоху нечисто, и браку у нихъ не бываши, но ужываху у воды дъевиця». (там же ст.130)

Споконвіку за ці землі точилася боротьба між київськими та волинськими воєводами.