Навігація

Наша адреса


34150,
Рівненська обл.,
Дубровицький р-н,
с.Трипутня,
тел. (03658) 7-51-44

Кількість відвідувань


с.Трипутня Дубровицького району
Рівненської області

ГербНаш край відноситься до однієї з найдавніше заселених територій України Близько 250 тис.років тому наступило зледеніння. Поліська низовина перетворилася на ландшафт подібний до лісотундри. У лісах бродили стада мамонтів, північних оленів, диких коней, зубрів. Основним заняттям людей було полювання на диких звірів.

Близько10 тис. років тому льодовик відступив. Головним заняттям людей стало землеробство та скотарство. Знаряддя праці виготовлялися з каменю. Люди жили племенами. В нашому краї виник  дулібо - волинський союз племен.

В період Київської Русі (9-11 ст.) Волинь була під впливом Велико моравської держави, а з 10 ст. увійшла до складу Київської Русі.

Населення Волині і Полісся втягувалися в ринкові відносини. За гроші правила худоба, а пізніше іноземні монети, гривні (срібляники і златники).

Найважливішою подією духовного життя нашого краю було прийняття християнства у 988 році. До цього наші предки поклонялися силам природи, приносили жертви богам.

Книги переписувалися на білому пергаменті. Чорнило виготовляли з дубової та вільхової кори. Поширення набули різні промисли: мисливство, бортництво, гончарство…

Починаючи з 11 ст. починається боротьба за відособлення від Києва. У 12 ст. Волинь остаточно відокремилася від Києва. Межі волинських земель постійно змінювалися за рахунок послаблення Турово-Пінського князівства. У 12 ст. відокремилось Пінське князівство, а від нього і Дубровицьке князівство.

Перша письмова згадка про Дубровицю - 1005 рік.

В 1340 році Галицько-Волинське князівство і волинські землі потрапили під вплив Литви. Литовці дотримувалися правила «ми старого не руйнуємо, а нового не вводимо».Волинське князівство було ліквідоване і поділене на три повіти :Луцький, Володимирський і Кременецький.

Відроджувалися зруйновані монголо-татарами міста і містечка. Центром освіти й культури стало місто Острог.

У 1547 році найбільшою окрасою нашої місцевості стала дерев’яна церква, побудована без жодного цвяха.

Після Люблінської унії 1569 року землю були захоплені шляхетською Польщею.

Перша згадка про наше село Трипутня – 1629 рік.(карта Волинського воєводства 1629 року). Гербом нашого села є зображення трьох путень (відер),- так в давні часи називали відра. За іншою легендою назва села походить від трьох путів (доріг), один з яких був у сторону с. Дубов’я,  другий - на с.Осова, третій - на Дубровицю.

Поблизу Трипутнів проживав пан Бронз, маєток якому подарував воробинський граф Плятер у 18 ст . Пан Бронз був людиною високоосвіченою і висококультурною, до того ж безмежно закоханий був у навколишню природу. Своє помістя він розмістив поблизу церкви на березі лісового потічка. Поблизу палацу він заклав чудовий парк, в якому висадили до 120 порід дерев і чагарників. Насіння квітів він виписував з багатьох країн Європи, в тому числі і з Голландії тюльпани.

А на потічку він вибудував каскад ставків з проточною джерельною водою. Крім коропів пан розводив навіть форель.

Після трьох поділів Польщі Волинь відійшла до складу Російської імперії. Було створено Волинську губернію з центром у Новоград-Волинському, а пізніше у Житомирі.

Перша світова війна (1914-1918 )погіршила соціально-економічне та політичне становище нашого краю. Українська революція не привела до утворення незалежної Української держави. На території нашого краю знову встановився польський окупаційний режим.

Внаслідок Ризького мирного договору у 1921році Західне Полісся до складу Польської держави. Рівненщину було поділено на 4 повіти : Острозький, Дубенський,  Костопільський  і Ровенський.

В нашому селі була польська школа, Навчання було безплатне. Вивчали Закон Божий, історію, читання, математику, музику, вчили вишивати. Проводилися екскурсії поїздом в село Хіночі та в м.Дубровицю.

Поблизу Трипутнів, у лісі розташовувалося польське село Березина. В ньому було 30 хат. Церкви в польському селі не було, тому поляки ходили до костьолу в Дубровицю та Володимирець.

В 1939 році наше село в складі Правобережної України було приєднано до України в складі Радянського Союзу.

З початком Великої Вітчизняної війни Волинь і Полісся перетворились на прифронтову смугу. 28 червня німці захопили м. Рівне. Німецького гарнізону в селі не було. Однак німці, приїжджаючи у темно-зелених мундирах, тримаючи в руках нагайки, разом з поліцаями забирали продовольство(поросята, корови, хліб і т. п.), ламали жорна, діжки, плуги ...

Страшна трагедія сталася у 1943 році. В результаті конфлікту між бандерівцями та поляками 7 квітня 1943 року (на Благовіщення) спалили  польське село Березину. Вдалося втекти лише декільком полякам. А в суботу 23 квітня 1943 року (на Великдень) поляки та німці розпочали жахливу акцію знищення села Трипутня. Село було взяте у кулеметне кільце, щоб люди не могли втекти. З факелами в руках поляки почали підпалювати хату за хатою. Під дулами кулеметів люди втікали в ліс, ховалися по льохах. Поляками було вбито 78 людей.

Після жахливої пожежі люди не мали де жити. Приходилося перебувати по 5-6 сімей в одній хаті .До печі була черга, щоб спекти хліб.

10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена частинами 397 стрілецької дивізії 1 Українського фронту і партизанами Бегми. 2 лютого було звільнено м. Рівне. У березні 1944 року Рівненщина була повністю визволена.

Після війни  у вересні 1949 року в нашому селі було створено колгосп  « Нове життя». 11 грудня 1950 року колгосп «Нове життя»був об’єднаний  з колгоспом ім.. Молотова села Грані. !9 жовтня 1957 року колгосп ім.. Молотова був перейменований  у колгосп «Україна».

 20 лютого 1958 року до колгоспу «Україна» був приєднаний колгосп ім.. Чапаєва села Кривиця, до якого входили села :Кривиця, Літвиця, Залі шани.

В 1960 році колгосп «Україна» був перетворений на підсобне лісове господарство ліспромгоспу  Домбровицького району.

З квітня 1966 року був створений радгосп «Трипутнянський». З 1996 року створено КСП «Трипутнянський». З січня 2000 року СВК «Трипутнянський».

Наше село розташоване за 18 км. від м. Дубровиця. В селі є : школа - до 1948 року – семирічна,до 1989 року – восьмирічна, до1991 року – неповна середня, з  1991 року  - ЗОШ 1-3 ступенів;

дитячий садок з 1982 року; бібліотека з 1948 року.

В селі проживають : українці 597. (Росіяни   2, Білоруси  2, Румуни  1). З них :    289 чоловіки і 313 жінки.

Кількість дворів -189. Село за наслідками аварії на Чорнобильській АЕС віднесено до 3 категорії (посиленого радіаційного контролю )

      На території села нараховується 6 осередків політичних партій:

  • українська народна партія;
  • селянська партія України;
  • наша Україна;
  • блок Юлії Тимошенко;
  • комуністична партія України;
  • народна партія.

В Трипутнянській ЗОШ є краєзнавчий музей, в якому зберігається 100 експонатів.Серед них крем’яні знаряддя первісних людей та кам’яна булава і кам’яна бойова сокира.

Експонати музею Експонати музею Експонати музею

Експонати музею Експонати музею Експонати музею