ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ МАКСИМУ АБРАМОВИЧУ.

ЕДЕЛЬВЕЙС ЦВІСТИМЕ У НЕБІ

Максим Абрамович народився 17 березня 1994 року. В 2001 році пішов у 1 клас Дубровицької школи №2. За спогадами вчителів та однокласників: «…Був гарним учнем, активним спортсменом, вихованцем школи «Бойового гопака»,представляв Дубровичину на різних змаганнях». В 2010 році закінчив 9 класів ЗОШ №2, далі пішов навчатися до Харькова. Розумний, щирий, відповідальний, небайдужий, Патріот України.Навчався в Харківському університеті. З 2017 по 2020 рік проходив службу в Збройних Силах за контрактом та брав участь в бойових діях в зоні АТО. В грудні 2020 року знову став на захист України. Загинув 26 березня в наслідок ворожого обстрілу під с. Шуми в зоні проведення операції об’єднаних сил в Донецькій області. участь в бойових діях в зоні АТО.

26 березня 2021 року, в бою під час масового обстрілу бойовиків, від наскрізного вогнепального поранення загинув Максим Абрамович. Сталося це під Шумами, що на Донеччині. Воїн служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді.У 2017 році Максим підписав трирічний контракт на службу у Збройних Силах України. За період до 2020 року брав участь у бойових діях у зоні АТО та Операції Об'єднаних сил. У грудні 2020-го після звільнення, знову підписав уже другий контракт і повернувся у свою частину. 30 квітня народні депутати викликали для доповіді Головнокомандувача Збройних Сил України Руслана Хомчака через порушення режиму тиші на фронті, внаслідок якого загинув старший сержант з Дубровиці Максим Абрамович.

За словами Хомчака,26 березня українська група розмінування проводила огляд місцевості на наявність мін у населеному пункті Шуми, alt

які напередодні встановили російські війська.Під час виконання завдання, розпочався снайперський обстріл, внаслідок чого загинуло 2 військовослужбовці: старший сержант Сергій Барнич і підполковник Сергій Коваль, який надавав йому допомогу. Ще двоє були поранні.На підмогу прибули старші сержанти Максим Абрамович та Сергій Гайченко, які також потрапили під снайперський вогонь і в результаті обстрілу отримали несумісні з життям поранення. «Особливим цинізмом дій підрозділів окупаційних сил Російської Федерації є те, що снайперський вогонь вівся у спини військовослужбовців Об'єднаних сил з об'єкта критичної інфраструктури – водонапірної станції, через яку здійснюється постачання води як на тимчасово окуповану, так і на підконтрольну урядові України територію», - додав Руслан Хомчак.На неоголошену війну йшли і йдуть кращі, боронять Батьківщину справжні патріоти, вони відчувають власну відповідальність за майбутнє держави, за те, щоб підступний ворог не прийшов у їх домівки, до їх матерів, земляків. Саме таким був і Максим Абрамович. 30 березня сотні дубровичан та жителів громади прощалися із Захисником, який поліг за Україну. У церемонії поховання взяли участь почесна варта, салютна група, військовий оркестр Збройних Сил України із м. Київ.Відспівували Захисника України у Свято-Миколаївському храмі м. Дубровиці. Проникливі слова про Героя сказав отець Сергій Деркач.Дуже багато людей прийшло в цей день на Майдан Злагоди, щоб вклонитися Захиснику. Попрощатися із alt

загиблим бійцем окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» приїхали представники оперативного командування «Захід», бойові побратими бійця, волонтери. Сергій Подолін, перший заступник голови Рівненської ОДА, Олександр Кохан –голова Сарненської РДА.

Начальник штабу, заступник командувача військ оперативного командування «Захід» генерал-лейтенант Олег Мікац сказав: «Війна на Сході України продовжується. Смерть забирає найкращих. Сьогодні в останній шлях ми проводжаємо військовослужбовця окремої десятої гірсько-штурмової бригади Максима Абрамовича. Він віддав своє життя, щоб російська агресія не дійшла сюди й тут не поширилася. Вічна пам'ять Герою. Не пробачимо ворогу…»Від імені всіх жителів громади міський голова Богдан Микульський вклонився пам'яті Максима Абрамовича: «Шановна, дорога дубровицька громадо! Шановні солдати, офіцери Збройних сил України, ветерани, учасники АТО. В цей скорботний час ми зібралися на знаковому для кожного дубровичанина місці – Майдані Злагоди, щоб провести в останню путь і віддати шану Герою України, нашому земляку Максиму Абрамовичу. Сьогодні нас об'єднало одне горе: Україна втратила Захисника, Дубровиця – свого сина, а мати Олександра Олександрівна – свою кровинку, свою любов, найдорожче. alt

Висловлюю щирі співчуття родині й низький уклін Матері, яка виростила, виховала такого Сина. Максим народився в Дубровиці, закінчив школу №2, навчався в Харківському університеті. Він був позитивною Людиною, надійним товаришем, спортсменом, він дуже любив свою Батьківщину.Йому було лише 27.Починаючи з 2017 року і до останнього подиху він захищав незалежність України від російських агресорів. 26 березня сталося непоправне. В нерівному бою Максим загинув. Сьогодні Дубровиччина на колінах, в сльозах проводжає свого найкращого сина. Він іде у небо, Максим Абрамович – дубровичанин, Захисник. Таким він увійде в пантеон Героїв України. Царство Небесне. Вічна пам'ять і слава Герою. Герої не вмирають. Слава Україні!». На колінах стояли літні люди й молодь, працівники установ міста та школярі. І квіти падали на асфальт, як і щирі сльози. alt

Дуже щирі й теплі слова про Максима сказала на кладовищі директор міської школи №2 Валентина Миколаївна Клюйко. Вона зазначила: « Дуже несправедливо, як батьки ховають своїх дітей, коли іде злом продовження поколінь. Ще зі школи хлопець проявляв патріотичні почуття, займаючись у гуртку бойового гопака. Він неодноразово захищав на змаганнях честь школи та району, таким був щирим і добрим учнем, відкритим та дуже позитивним». Валентина Миколаївна з великим хвилюванням наголосила, що загибель Максима – непоправна втрата для всіх, хто його знав. Директор щиросердно подякувала мамі Героя – за виховання сина, за ту любов, яку Олександра Олександрівна вклала у свого Максима. alt

Патріотичні слова про Максима Абрамовича сказав і військовий капелан Микола Юрах.Весільний коровай красеня Максима Абрамовича ділила не на святкових урочистостях. Плакали жінки, плакали й чоловіки. Біль пронизав серця усіх, хто прийшов провести Максима в останню земну дорогу. Герої не вмирають!

Люба Климчук

Вічна Пам'ять Максиму Абрамовичу. Едельвейс цвістиме у небі/Л.Климчук//Дубровицький вісник: громадсько-політична газета.- 2021.- №13./ 2 квітня.-ст.1,2

СПАСИБІ ВСІМ, ХТО ЗАПАЛИВ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ

Минає дев'ять днів як не стало найріднішої для мене Людини — мого сина Максима Абрамовича. Не вірю і не можу змиритися, згасло моє Сонце.

Мій найдорожчий і найрідніший СИНУ!

Мій Ангеле, моє Золотце, моя Квіточко, моя Надіє, Опоро і Сенс мого життя! Ворожа куля нелюда зупинила Твоє серцебиття. Жорстоко, холоднокровно, цинічно і підступно.

Тепер тобі назавжди залишиться 27.

Максимку, Ти ріс такою хорошою і життєрадісною дитиною. Все хотів знати, вміти, любив друзів і життя.

Ти гілочка нашого родинного дерева; гілочка, яка вже ніколи не зацвіте.

Мені Тебе подарувало небо, Сину.

Те ж небо з висоти на мене впало

В той день, коли Тебе не стало.

Якби ж було можна Тебе воскресити

Гіркими сльозами, що капають в квіти.

Не хочеться вірити, Сину рідненький,

Що Ти вже не зможеш життю порадіти.

Хто я без Тебе, мій Сину?

Мій Рідний, Ти любив Україну і хотів бачити її мирною. Захищати рідну землю - це був Твій вибір, справа Твоєї честі. Господь покликав, Тебе, мого Воїна до себе. Синочку, хай у райськім саду Тобі буде затишно. А я любитиму Тебе вічно.

Щиро дякую всім людям, які підтримали мене морально і матеріально у моєму великому горі: колективу міської ради (а особливо Богдан Микульський та Оксана Краглевич, військовому комісару Олександру Ярмошевичу

та всім військовим, хто проводжав Максима в останню дорогу, представникам влади з області та району, побратимам, нашим Атовцям, окрема подяка отцю Сергію Деркач і священникам, які відспівали заупокійну літургію), хористам храму, незамінній Тетяні Лінник, всім педагогам та учням. однокласникам і друзям сина, моїм колишнім колегам з лікарні, родичам, моїм друзям, знайомим, сусідам, всім-всім, хто вклонився пам"яті мого Максима, хто молився за упокій його душі. Простіть, що всіх поіменно не називаю.

Спаисбі ВСІМ , хто молився у Дубровиці і на відстані. хто співчував і розумів мій біль.Хай Господь береже Вас, дорогі люди та Ваших рідних. 3 квітня у Свято-Миколаївському храмі буде служитися панахида - 9 днів від того дня, як обірвалося життя моєї дитини. Прошу всіх охочих прийти та помолитися разом з нами за упокій душі Максима.

У вічній зажурі Мама - Олександра Олександрівна

СПАСИБІ ВСІМ, ХТО ЗАПАЛИВ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ

(Пост від імені Олександри Олександрівни - Матері Героя Максима Абрамовича)//Дубровицький вісник: громадсько-політична газета.- 2021.- №13./ 2 квітня.-ст.2

Нагороди старшого сержанта Максма Абрамовича:

АБРАМОВИЧА МАКСИМА ОЛЕКСАНДРОВИЧА, старшого сержанта ЗСУ, УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №149/2021 від 7 квітня 2021 року нагороджено орденом "ЗА МУЖНІСТЬ" ІІІ ступеня.Високу державну нагороду український військовий отримав посмертно: "За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України".

Указ Президента за посиланням https://www.president.gov.ua/documents/1492021-38461

alt