Спадщина тисячоліть Друк e-mail
День української писемності та мови відзначається 9 листопада.alt
Його встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій... в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті минулих літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. 
Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики). Назву «українська мова» вживали починаючи з XVI ст. на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах. Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
В  бібліотеці до свята оформлено книжкову виставку «СПАДЩИНА  ТИСЯЧОЛІТЬ» .Виставка складається з трьох розділів.
 
Перший розділ «Віхи  української мови» ознайомить користувачів з історією походження, культурою та розвитком становлення української мови: «Історія української літературної мови», «Культура слова», «Загальне мовознавство» та інші. Тут же можна дізнатися про життя та діяльність послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської Лаври Нестора Літописця.
У запропонованих виданнях другого розділу «Мова – наша калинова » розглядаються питання фонетики, орфографії, правопису та стилістики сучасної української мови. Представлено книжки: «Стилістика української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Сучасна ділова українська мова»,  словники та довідники, зокрема, словник української мови «Мова – не калька».
 
У третьому розділі «Безмежна наша мова » читачі знайдуть видання славетних майстрів рідного слова: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Загребельного, Панаса Мирного, Івана Нечуя - Левицького, Пантелеймона Куліша тощо, які прославляють свою країну, свою рідну мову, бо мова – це засіб відображення національної культури, розвитку і збереження духовної та матеріальної спадщини.
Останнє оновлення на Понеділок, 08 листопада 2021, 12:10