Головна Бібліотека Історія бібліотеки
Історія та розвиток Друк e-mail

Дубровицька центральна районна бібліотека – культурно-просвітницький, інформаційний центр міста та району. Документально-інформацйний масив центральної районної бібліотеки нараховує майже 32 тис. примірників творів друку. Склад фонду універсальний за змістом.

Послугами бібліотеки користується 2200 читачів. Центральна районна бібліотека об’єднує структурні підрозділи, які працюють самостійно і об’єднані однією метою сприяти бібліотечно-бібліографічному та інформаційному обслугогвуванню користувачів.

Історія бібліотечної справи Дубровиччини досить складна, але водночас цікава і багата на різноманітні події, а також це є частинка історії самої Дубровиці. Бібліотека в місті Дубровиця заснована в 1940 році, так званою хатою- читальнею. Важливе місце в діяльності хати-читальні займала підготовка і проведення різноманітних культурно-масових заходів. Це була  культурно-освітня установа, при якій діяли гуртки самодіяльності, влаштовувались агітаційно-пропагандистські лекції, бесіди і доповіді.Фонд бібліотеки  поповнювався завдяки просвітницькій діяльності. Під час війни робота її була перервана.Після закінчення війни бібліотека відновила свою діяльність. В 1946 році книжковий фонд становив 5363 примірника.

В 1947 році Дубровицька районна масова бібліотека активно розгортає свою діяльність, розміщується в 2 кімнатах. Сільське населення обслуговували хати-читальні, які були створені майже в кожному населеному пункті, які на той час так і називались культурними вогнищми.

Протягом 1948-1950р.р. для жителів району відкрили свої двері сільські бібліотеки, прийняла своїх перших читачів і районна бібліотека для дітей. На той час свою діяльність бібліотекарі спрямовували на допомогу ліквідації безграмотності населення. З цією метою були налагоджені тісні контакти зі школами, колгоспами, радгоспами. Для читачів проводились голосні читки, політінформації, огляди літератури, колективні обговорення творів, читацькі конференції тощо.

Книжковий фонд районної бібліотеки становив 5950 примірників книг, 60% переважала художня література, 30% становила галузева література. Штат районної бібліотеки складався із 4-х працівників: Тютюнник Ніна Тихонівна – завідуюча бібліотекою, Єнейкіна Галина Дмитрівна – зав. читальним залом, Рока Надія Василівна – зав. пересувним фондом, Горовець Галина Григорівна – бібліотекар дитячого відділу.

З часу свого існування бібліотеки підпорядковувались Висоцькому та Дубровицькому відділам культури. 1950-1954р.р. в Дубровиці і Висоцьку бібліотеки для дітей починають свою діяльність як самостійні структури. Затверджуєься графік роботи бібліотек. Бібліотека для дорослих працює з 12 год до 21 год., бібліотека для дітей працює з 10 год до 19 год., сільсьскі бібліотеки працюють з 11 год до 21 год.

В 1955-1956р.р. при районній бібліотеці створюється пересувний фонд для поліпшення нестаціонарного обслуговування робітничих колективів віддалених населених пунктів. В ці роки по Висоцькому відділі культури діяло: 28 сільських бібліотек, 7 приклубних, по Дубровицькому відділі куьтури – 23 сільські бібліотеки, 10 пунктів видачі, 18 пересувних бібліотек, 7 приклубних. Характерним для цього періоду є розвиток соціалістичного змагання між бібліотеками за звання «Бібліотека відмінної роботи». Це звання мали бібліотеки сіл: Трипутні, Сварицевичі, Тумінь, Висоцьк.

З 1957 року на посаду зав.районною бібліотекою призначена випускиця Харківського інституту культури Татарчук(Бурлака) Тамара Сергіївна, яка майже 40 років очолювала районну бібліотеку ( а в подальшому централізовану систему). Бібліотеки як ідеологічні установи будували свою роботу відповідно до вимог партійних, профспілкових і комсомольських організацій по мобілізації трудящих на виконання державних планів та соціалістичних зобов’язань. Масові заходи присв’ячувались річницям Великої Жовтневої соціалістичної революції, пропаганді рішень з’їздів та пленумів, проводились ленінські, з’їздівські, суспільно-політичні читання, організовувались кінолекторії. На сторінках районної газети «Поліський маяк» висвітлювалась вся діяльність книгозбірень.

Чільне місце в діяльності книгозбірень відводили патріотичному та інтернаціональному вихованню населення. Створювались кімнати і кутки бойової і трудової слави, організовувались молодіжні клуби та любительські об’єднання, зокрема: клуб ветеранів війни і праці «Промінь» при Висоцькій бібліотеці, клуб «Майбутнього воїна» при Лісівській бібліотеці. В 1959 році після реорганізації районів та визначення територіальних меж створюється Дубровицький район. Внаслідок чого при Дубровицькому відділі культури стали функціонувати більше 100 бібліотек, в тому числі 2 зональні бібліотеки: Зарічненська та Володимирцька. Значно активізувалась робота районної бібліотеки. Для підвищення кваліфікації працівників проводились щомісячно дводенні семінари бібліотечних працівників, здійснювались виїзди працівників районної бібліотеки в сільські з наданням методичної і практичної допомоги. Виїзди здійснювались в села трьох районів: Володимирецького, Зарічненського та Дубровицького.

На початку 60-х років районна бібліотека обслуговувала 2000 читачів. Книжковий фонд районної бібліотеки нараховував понад 20 тис. примірників книг. Бібліотекарі району займалися впорядкуванням книжкових фондів, залученням читачів до бібліотек, проводились подвірні обходи. Проводиться робота по складанню і веденню каталогів. В 1963-1965р.р. внаслідок реорганізації районів: Володимирецька та Зарічненська зональні стають як самостійні районні бібліотеки. При Дубровицькому відділі культури залишаеься 38 сільських бібліотек, районна бібліотека для дорослих та районна для дітей. Книжковий фонд районної бібліотеки нараховував 46675 примірників книг. На той час в районі діяли 21 опорні бібліотеки. Створюються сімейні картотеки, проводиться робота по атеїстичній пропаганді населення, по пропаганді передового досвіду, створюються куточки передового досвіду, випускаються листівки трудової слави, «Блискавки» З 1.06.1968 по 1.12.1968 року проводиться громадський огляд нестаціонарної мережі сільських бібліотек, щоб створити реальні можливості для доведення книги до кожної сім’ї, кожного дорослого і школяра. При кожній сільській бібліотеці працювала на громадських засадах бібліотечна рада.

В 1978 році в районі булла проведена централізація бібліотечної мережі, яка об’єднала 48 бібліотек централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Міністерства культури. Дубровицька ЦБС складалась з центральної районної бібліотеки, дитячої бібліотеки, бібліотек-філіалів., пунктів видачі та пересувних бібліотек. Штати ЦБС налічували 70 бібліотекарів. Централізація сприяла поліпшенню складу книжкових фондів їх активному використанню, покращенню матеріально-технчної бази книгозбірень. Постачання книг до бібліотек було централізованим у відповідності до культурно-економічного профілю регіону, попередніх замовлень бібліотеки за видавничими планами випуску літератури. Колектив відділу комплектування на чолі з Чирук Н.Г. здійснив велику роботу по створенню зведеного облікового каталогу. Протягом року до ЦБС надходило понад 45 тис. примірників книг. Книжковий фонд центральої районої бібліотеки становив 54445 тис. Фонд районної бібліотеки для дітей становив 19 тис. примірників книг. Бібліотеки передплачували більше 150 примірників газет і журналів. Кількість читачів по району становила 40 тис. В період повної залежності бібліотек від партійних та керівних органів основним завданням вважались комуністичне виховання трудящих, пропаганда соціалістичного способу життя, формування наукового світогляду, пропаганда рішень з’їздів партійних документів, матеріалів Конституції, які проходили циклами суспільно-политичних читань на тему: «Нові акценти комуністичного будівництва», по пропаганді продовольчої програми «Програма народного добробуту», пропагувалась література про революційні і бойові традиції, патріотичне та інтернаціональне виховання проводиться цикл заходів «Жити – Батьківщині служити». По краєзнавству в усіх бібліотеках оформлялись краєзнавчі куточки «Край мій – гордість моя». У 80 –х роках Дубровицька ЦБС підтримувала тісні творчі зв’язки із Столінською бібліотекою Брестської області (Білорусія). Працівники бібліотек спільно проводили тематичні вечори, читацькі конференції, усні журнали, цикли бесід на теми: Дружбою народів сильні», «Нерушиме наше багатство», «Нам вічно в дружбі жити». Великою популярністю серед читачів користувалися декади літератур братніх народів.

У 80-х роках мережа бібліотек налічувала 48 бібліотечних установ. Книжковий фонд в системі налічував 600 тис. примірників. 20 бібліотек носили звання «Бібліотека відмінної роботи». При 11 бібліотеках діяли клуби за інтересами, любительські об’єднання. В бібліотеках оформлялись різноманітні стенди, книжкові виставки. Сільські бібліотекарі були частими гостями тваринників і механізаторів, на фермах створювались пересувні бібліотеки. Бібліотекарі являлись ідеологічними активістами партійних організацій, проводили значну агітаційну роботу, в період жнив випускали блискавки й листки трудової слави про успіхи правофлангових в збиранні врожаїв.

Значно активізувалась організаційно-методична діяльність ЦРБ. З метою надання методичної і практичної допомоги бібліотекам-філіалам, щомісячно здійснювались виїзди районними працівниками на місця, проводились заходи по підвищенню кваліфікації бібліотечних кадрів, зокрема: семінари, наради, стажування новопризначених працівників, практикуми з актуальних питань розвитку галузі, різноманітні тренінги і ін. Крім бібліотек ЦБС населення району обслуговують 2 відомчі бібліотеки: бібліотека СПТУ, бібліотека райлікарні, 40 шкільних бібліотек.

В 90-х роках після проголошення незалежності України діяльність бібліотек набуває нового змісту. Поряд із значною роботою на допомогу становленню української державності, відродженню національної культури книгозбірні сприяють розвитку нових технологій, інформаційно-бібліографічному забезпеченню фахівців різних галузей державних та комерційних структур. Комплектування здійснюється через обласну наукову бібліотеку, що значно вплинуло на поповнення книжкового фонду бібліотек. Книжковий фонд ЦБС – 425 тис.примірників, ЦРБ-31тис., сільські бібліотеки – 369 тис. Передплата періодичних видань по ЦБС – 109 назв, ЦРБ – 75, РДБ- 35, сільські бібліотеки - 29 назв. Бібліотеки обслуговують 28 тис. читачів, з них дітей – 8 тис. Роботу бібліотеки спрямовують на відзначення Дня Перемоги, Дня Незалежності, Чорнобильської трагедії, ювілейних та пам’ятних дат письменників. В 1996-97р.р. в районі діє 47 бібліотек, з них 45 бібліотек-філіалів. Працівники працюють з неповним робочим днем. Працює 64 бібліотекарі, з них зі скороченим робочим днем – 27 працівників. 32 бібліотекарі зі стажем більше 20років, зокрема: Діжурко М.О (Тумінь), Гордієва С.С. (Залужжя), Степанюк Є.Г.(Висоцьк), Ващишина Л.М.(Ясенець), Лобач С.С.(Удрицьк), Ютовець У.І.(Берестя), Богельська М.Г.(Городище), Позняк Н.Ф.(Мочулище). В цей період ЦБС очолила Люборець Є.О.. На цей час випали нелегкі роки. Зокрема зменшується фінансування бібліотек та їх поповнення на комплектування літератури, на підписку періодичних видань. Однак незважаючи на труднощі, бібліотекарі шукають шляхи виходу з кризи, свою діяльність пристосовують до нових ринкових умов. В практику роботи бібліотек входять такі форми роботи як диспути, уроки доброти, уроки милосердя. Створюються куточки народознавства, де збираються матеріали про історію сіл. Про народні свята, народні обряди. Заслуговує уваги робота бібліотеки с.Крупове(Стасюк М.В.). Основою діяльності книгозбірні є популяризація та збагачення духовних здобутків українського народу. У книгозбірні експонується постійно-діюча виставка робіт народних майстринь «Наші майстрині». Тут представлені роботи наших знатних земляків ткаль (У.П.Кот, О.М.Придюк, Л.В.Стельмашук). Виставку народних майстринь доповнюють книжкові виставки: «Українці: звідки ми і наше слово», «Будем дбати, шанувати прадавні криниці». На виставці «Роде наш красний» представлені матеріали про фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» та зразковий дитячий фольклорно-етнографічний гурт «Серпанок». Книжкові виставки доповнюють тематичні папки: «Берегине, моя Берегине, найсвятіше усе збережи», «З народного напившись джерела», «Тчу наче долю», «О рідна пісне знову ти прийшла до матері й до батька, до народу». Стало традицією проводити родинні свята. Спільно з педагогічно-учнівським колективом школи проведено свята: «Бабусина казка», «Обереги рідного дому», «Берегине моя, українська хустко». Народні традиції і свята глибоко шанують у Крупівській бібліотеці цьому й присвячувались бібліографічні огляди літератури «Три праздники в гості», «Звичаї українського народу», виховні та народознавчі години «Український віночок в обрядах», «Писанка – символ України», «На тім рушникові», «Свято Миколая на Україні».

З 1998 року ЦРБ запроваджуе платну діяльність. Робота по впровадженню платних послуг розпочалась насамперед з покращення матеріально-технічноі бази ЦРБ, створення затишку в бібліотеках, сприятливих для праці і відпочинку. Залучені кошти від платної діяльності використовуються на поповнення книжкового фонду бібліотеки, передплати періодичних видань. З кожним роком ЦРБ збільшує асортимент платних послуг, зокрема: щорічний запис до бібліотеки, видача літератури придбаної за господарську діяльність, ксероксні послуги, видача електронних довідок з інтернету. З 2003 року платна діяльність запроваджена і в бібліотеках системи.

В 2002 році згідно розпорядження обласної державної адміністрації від 22.07.2002 року №431 «Про реорганізацію бібліотечної мережі області», з метою удосконалення системи інформаційного забезпечення населення району, раціонального використання бюджетних коштів здійснюється реорганізація системи бібліотечного обслуговування населення, шляхом об’єднання публічних і шкільних бібліотек в єдину централізовану систему публічно-шкільних бібліотек з підпорядкуванням відділу культури райдержадміністрації, начальник відділу культури Голунко Л.С., директор ЦСПШБ-Ромаш М.І.

Нині мережа бібліотек нараховує 38 книгозбірень, 36 публічно-шкільних бібліотек-філіалів, центральна районна бібліотека, районна бібліотека для дітей. В ході реорганізації 40 шкільних бібліотек стали підрозділами публічно-шкільних бібліотек.

Мережа публічно-шкільних бібліотек-філіалів:


Назва бібліотеки

Прізвище, ім’я, по-батькові

Кількість населення

Читачі

Книжковий фонд

Книговидача

1

Бережки

Покидько Любов Михайлівна

1955

500

19590

10846

2

Берестя

Куницька Наталія Миколаївна
Твердун Наталія Михайлівна

2675

745

21355

14586

3

Бережниця

Хомич Тетяна Степанівна

639

301

18313

7131

4

Будимля

Молчанович Марина Олександрівна

679

420

10134

4212

5

В.Озера

Міркевич Галина Сидорівна

1095

500

24689

8323

6

Вербівка

Конюська Надія Адамівна

508

500

9044

7545

7

Велюнь

Якубович Світлана Грирорівна

813

507

22017

9810

8

Висоцьк

Малько Марія Василівна
Таборовець Катерина Михайлівна

2061

10865

34538

19401

9

Городище

Мазанович Марія Василівна

585

550

6310

4750

10

Жадень

Рожко Валентина Тимофіївна

991

500

14876

6650

11

Залужжя

Роговець Ганна Степанівна
Калюш Ніна Іванівна

1728

500

19610

13091

12

Золоте

Бугай Ірина Олександрівна

618

401

11052

6710

13

Зелень

Вишневська Світлана Павл.

621

500

7177

6627

14

Колки

ШВ Заслуччя

Денищич Ольга Миколаївна
Кутецька Вікторія Петрівна
Олексійовець Олена Микол.

3044

902

34561

23719

15

Крупове

Стасюк Марія Василівна

740

500

12789

7100

16

Лісове

Грицюк Руслана Васиівна

454

446

10899

7991

17

Лугове

Ляхович Олена Семенівна

836

500

4878

7293

18

Людинь

Грицюк Галина Олексіївна

1024

522

12403

10445

19

Лютинськ

Дворак Олена Василівна

1175

550

19671

9200

20

Милячі

Борсук Олена Кирилівна

1060

875

22548

15225

21

Мочулище

Голяка Оксана Петрівна
Луцук Любов Григорівна

849

500

12733

8305

22

Нивецьк

Семенчук Валентина Данилів.

651

461

11524

6664

23

Озерськ

Мосійчук Людмила Іванівна

568

505

10740

7720

24

Орв’яниця

Подик Людмила Адамівна
Шимко Оксана Григорівна

1935

830

25184

15078

25

Осова

Шевчук Надія Іванівна

1033

509

18003

9669

26

Переброди

Іценко Ірина Михайлівна

1592

532

18506

8634

27

Підлісне

Мулько Віра Леонідівна

513

362

8350

3997

28

Рудня

Янковська Галина Кіндратівна

528

400

4592

7639

29

Сварицевичі

Корейчук Олена Федорівна
Холодько Ірина Степанівна

1989

938

23169

12683

30

Смородськ

Стрибулевич Валентина Васил.

617

500

9816

8492

31

Селець

Петрушко Інна Йосипівна

Міндер Віра Романівна

1853

826

26283

23457

32

Соломіївка

Будкевич Ольга Яківна

832

500

8829

7943

33

Трипутні

Самко Жанна Володимирівна

1398

703

26757

9228

34

Тумінь

Юрчук Олена Іванівна
Соловей Людмила Федорівна

700

567

15034

7048

35

Удрицьк

Дячок Інна Миколаївна
Кот Ніна Карпівна

977

731

18267

16900

36

Ясенець

Чачух Юлія Григорівна

542

351

6613

6684
 
ПО СЕЛУ:
 
41027
580854
360796
360796

37

Центральна районна бібліотека

Ромаш Марія Іванівна
Соя Лілія Вікторвна
Таборовець Людмила Іванівна
Дубінець Ніна Калениківна
Гром Ольга Іванівна
Корінь Лідія Василівна
  Воробей Ганна Анатоліївна
Бойчук Тетяна Михайлівна

Конончук Наталія Михайлівна

9389

1123

32133

34696

38

Районна бібліотека для дітей

Томілович Валентина Кіндратівна
Нечай Єва Василівна
Бондаренко Світлана Володимирівна

Подик Ольга Володимирівна

-

917

14312

27535

-

МШВ №1

Пляшко Валентина Оверківна

-

421

19035

9176

-

МШВ №2

Савіна Ольга Степанівна

-

435

14001

10976

-

МШВ №3

Томко Оксана Василівна
Лавор Галина Мусіївна

-

531

12494

7232
 
Методкабінет
 
 
1321
   
 
ПО РАЙОНУ:
 
50416
24071
677126
452911

 

Дубровицька центральна районна бібліотека об’єднує структурні підрозділи які працюють самостійно і об’єднані однією метою сприяти бібліотечно-бібліографічному та інформаційному обслуговуванню користувачів.

Останнє оновлення на Середа, 09 вересня 2015, 11:28