Головна Бібліотека Книжкова виставка Берегиння пісенних скарбів Полісся
Берегиння пісенних скарбів Полісся Друк e-mail

Ну, що б у тім здавалося такого?
На сцену жінка пісню принесла.
А зал завмер, а зал затримав подих -
Мелодія у тишу попливла.
Пили той голос спраглі наші душі,
Гнучкий і сумовитий мов лоза!
Розкута мріє, дужий поклик волі,
Далеких днів нескорена луна.
На цих шляхах розвихрених ніколи
Твоя не обірвалася б струна.
Бо що той рок? Це так , скороминуще,
Це крик і розпач хворої душі.
А ти-правічна, як народна, суща.
У кожне серце пісне поспіши.

Надія Ярмолюк


Древнє Полісся - край дрімучих лісів, голубих озер та річок, зелених дібров, де й до нині збереглися прадавні легенди, звичаї, обряди та пісні, які вже майже втрачені в інших місцевостях України. Ці духовні скарби, що побутують на поліській землі є великим надбанням нашої національної культури. Наш край показовий у відношенні збереження поліського фольклору. Значною мірою завдяки тому, що у селі Круповому живе унікальна берегиня поліського пісенного фольклору Уляна Петрівна Кот.

 

Отже ми раді вітати сьогодні в цій залі чисельних прихильників Уляни Петрівни. Сьогодні в нашому музеї Ви зможете оглянути прекрасні поліські серпанки виткані руками, чудові рушники та сорочки, почути чудовий спів Уляни Петрівни, а ще ми хочемо презентувати її нові збірки.

Ткацтво і народна пісня - це два крила, які свого часу винесли Уляну Петрівну на вершину популярності. Вона може розказати багато цікавого. Свого часу Уляна Кот стала ініціатором створення у селі дитячої фольклорно-етнографічної студії "Серпанок", куди прибігали і школярі, і дошкільнята, і з величезним задоволенням виспівували-переймали народні пісні.

Пізніше, був створений свій фольклорно-етнографічний колектив «Берегиня», солісткою якого стала Уляна Кот. З ним у 1984 році Уляна Петрівна перемогла на першому телетурнірі «Сонячні кларнети», потім були перемоги в радіоконкурсі «Золоті ключі», багатьох республіканських та обласних оглядах народної творчості. Є в її скарбничці й золота медаль ВДНГ в Москві, де вона презентувала і серпанки, й голос Уляни Кот».

Не лишилися без уваги і витвори її рук. Поліську майстриню запросили до Рівненського комбінату народних промислів, почалися авторські пісні рідної землі. А в 1985 році фірма «Мелодія» випустила диск-гігант «Співає Уляна виставки. У 1981 році Уляні Кот було присвоєно звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР». Її поліські серпанки об'їздили увесь світ, і нині ткані рушники та сорочки від Уляни Кот зберігаються в музеях та приватних колекціях Києва, Львова, Казахстану, Росії, Білорусі, Чехії, Словаччини, Польщі, Канади, США. І досить довгий час, коли в Музеї народної архітектури і побуту в Пирогові влаштовували Дні ткацтва, багато хто спеціально розшукував «майстриню з Полісся, що так гарно співає».

Була Уляна Кот і в Америці — у 1988 році на запрошення Смітсонівського інституту вона зі своїми серпанками та піснями представляла Україну на фольклорному фестивалі національних меншин Америки. Ставлення американців до нашої культури її вразило:

В 1991 р. у видавництві «Музична Україна» (Київ) вийшов невеликий пісенник «Берегиня», в якому вміщено вісімнадцять народних пісень, записаних від Уляни Кот 1981 р. Степаном Шевчуком.

Одним з останніх дорогих гостей, хто завітав до оселі Уляни Кот, став відомий фольклорист із Буковини Кузьма Антонович Смаль, який більш як тридцять років збирає по Україні перлини народної душі. Два роки тому йому на очі випадково (знову — випадок?) потрапила газетна вирізка з матеріалом «Життя — як виспівана пісня», де його особливо зачепили слова. Її з повним правом можна поставити поряд із легендарними Явдохою Зуїхою та Настею Присяжнюк», — ділився враженнями Кузьма Антонович після знайомства з Уляною Кот.

Перша збірка « Ой зозулько, сива пташко» цій книжці пощастило — у 2005 році Дубровиця відзначала 1000-ліття, тож Дубровицька райдержадміністрація спромоглася на такий чудовий подарунок до свята. Але це — лише десята частина всіх пісенних скарбів.

У 2008 році був виданий другий збірник «Ой зацвіла червона калина» до нього увійшло 150 пісенних перлин різних жанрів: це колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жниварські, рекрутські, вояцькі , соціально-побутові та родинно - побутові пісні, жартівливі, танцювальні пісні, пісні про кохання та народні романси.

Велике розмаїття жанрів цих пісень, ще раз підтверджує нам про багатство пісенного фольклору Полісся. Думаю, що пісні опубліковані в цих виданнях стануть у пригоді шанувальникам народної творчості, вони збагатять культуру нашого рідного краю.

 

Дубінець Н.К.
провідний бібліотекар Дубровицької ЦРБ

Останнє оновлення на Неділя, 15 січня 2012, 11:07