Головна Наш край Літературно-мистецька карта Дубровиччини Кімната-музей Станіслава Ігнаци Віткевича (Віткаци)
Кімната-музей Станіслава Ігнаци Віткевича (Віткаци) Друк e-mail

Кімната-музей Станіслава Ігнаци Віткевича (Віткаци)

Мета музею:

  • учити дітей вести дослідницьку роботу;
  • спонукати учнів до творчої співдружності з дослідниками творчості Станіслава   Віткевича,   виховувати   потребу   в   ознайомленні   з польською культурою;
  • використовувати експонати музею для полікультурного виховання учнів.

Музейна кімната має такі фонди:

  • Польська дитяча література (21 примірник).
  • Література про польську культуру (21 примірник).
  • Довідкова література про Станіслава Віткевича (з примірники).
  • Довідкова література про Польщу (ю примірників).
  • Художня література. Класики польської літератури (8 примірників).
  • Портретна галерея (І2 примірників).

Музейна кімната пропонує екскурсії:

  • Життєвий і творчий шлях Віткевича.
  • Мистецтво Польщі.

Напрями роботи:

  • Експозиційна   (розробка   тематичної   структури,   оформлення   й монтаж експозицій).
  • Дослідницька.
  • Пошуково-збиральна.
  • Облік та інвентаризація музейної колекції.

Матеріали музейної кімнати Станіслава Віткевича використовуються на уроках зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва, історії.

 

Станіслав Ігнаци Віткевич (Віткаци) - художник, письменник, драматург, філософ народився 24 лютого 1885 року в сім'ї Станіслава Віткевича (1851-1915) - художника, критика, публіциста, громадського діяча. Помер І8 вересня І939 року в с.Великі Озера Дубровицького району Рівненської області.


Найвідоміші твори Станіслава Ігнаци Віткевича:

П'єса «Дюбал Вахазар» або «На перевалах Абсурду» (1921 р.), п'єса «Водяна Курочка» (1927 Р-), трактат «Нові форми в мистецтві і визвані ним непорозуміння» (1917-1918 рр.), книги-ессе «Наркотики» (1931 р.), «Немиті душі» (1936 р.), роман «622 падіння Бунго» або «Демонічна жінка» (1910-1911 РР-), роман «Прощання з осінню» (1925-1926 рр.), роман «Ненаситність» (1927-1929 рр.).

 

СТАНІСЛАВ ВІТКЕВИЧ І УКРАЇНА

Що привело Станіслава Віткевича в с.Великі Озера.

Під час першої світової війни підпоручик Віткевич воював на німецькому фронті, неподалік цих місць, у липні 1916 року був тяжко контужений при формуванні річки Сто хід біля села Вітоліж.

У 20-30 роки Віткевич неодноразово бував на Поліссі і на Волині: тут жили його соратники і друзі, відбулися постановки його п'єс.

В Століні і інших окреских єпархіях служив ксендз Генріх Казимерович, товариш Віткевича, у нього був повний комплект його п'єс, в тому числі ті, які до цього часу вважаються втраченими.

В Озерах (Великі Озери) працював вчителем бувший однополчанин Віткевича Валентин Землянський.

Після нападу гітлерівської Германії на Польщу, Віткевич декілька разів хоче вступити до війська, але це йому не вдається, йому вже 54 роки і він не дуже здоровий.

Станіслав Віткевич у супроводі Чеслави Окінської разом з потоком біженців відправляється на «східні креси». В середині вересня вони добралися до села Великі Озера. Розбитий фізично в стані тяжкої депресії (новини з фронту невтішні, Червона армія перейшла західні кордони).

Ранком І8 вересня 1939 р. біля села Великі Озера Станіслав Віткевич покінчив життя самогубством.

Музейна кімната ім. Станіслава Віткевича існує при Великоозерянській ЗОШ І-ІП ст. Дубровицького району Рівненської області.

Музейну кімнату відкрито її квітня 1988 року за сприянням Рівненського краєзнавчого музею та міністерства культури Польщі. Загальна площа - 12 м2 (І кімната).

Останнє оновлення на Субота, 07 січня 2012, 17:31