Головна Наш край Літературно-мистецька карта Дубровиччини Кімната-музей Теодозії Марківни Бриж
Кімната-музей Теодозії Марківни Бриж Друк e-mail

Сприймати світ всерйоз -
твоя тяжка повинність
1 лущити зерно з гидких його одеж,
То ж знову руш в заміс,
в тягучу погодинність
У святі самоти за пульсом глини стеж...
І.Драч. "Балада творчості"


Теодозія Марківна Бриж

Це ім'я ще з початку шістдесятих років було добре відоме в Україні серед творчої інтелігенції, у мистецьких колах. Уже своїми першими роботами художниця заявила про себе, як про майстра оригінального, з широким діапазоном зацікавлень історією рідного краю, видатними постатями нашого минулого. У 1967 році Іван Драч свій вірш "Балада творчості" присвятив нашій землячці.

Теодозія Марківна Бриж народилася в мальовничому селі Бережниця Дубровицького району Рівненської області 18 лютого 1929 року. Закінчила Бережницьку семирічку, Сарненську середню школу №1. професійну освіту здобула у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва. Жила у Львові, працювала у станковій і монументальній скульптурі. Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва вона закінчила з відзнакою. Всього кілька років минуло, але її роботи вже не раз експонувалися на обласних, республіканських виставках. 1960 рік був для молодого митця особливо радісний: тридцять робіт Бриж були виставлені на персональній виставці у Львові.

Теодозія Бриж - ніжний лірик, поетеса в скульптурі, її роботи заслуговують особливої уваги.

1999 рік. Саме цей рік був останнім в житті нашої землячки. Вона пішла з життя, але залишилася в пам'яті людей, які знали її, працювали з нею. Вчитель-пенсіонер Антончик Антон Хомич листувався з нею, її чоловіком художником Євгеном Безніско. І ось в роковини її пам'яті в школі відкрили музей-кімнату Теодозії Марківни Бриж.

Були передані музею інструменти, якими працювала скульптор.

25 червня 2000 року. На подвір'я місцевої школи приїхали гості зі Львова, Рівного, навколишніх сіл, з Дубровиці. Приїхав чоловік Теодозії Марківни, молодша сестра Алла. З хвилюванням чекали відкриття музею. Багатий матеріал зібрав Антон Хомич: скульптури, посмертна маска Шевченка, бюст Кобзаря, газетні публікації, листи... Щоб все побачити, треба відвідати наш музей...

Звичайна сіро-коричнева глина. Саме ожила Мавка, щойно розбуджена сопілкою Лукаша, тягнеться до ще не усвідомленого кохання. Вона сповнена чарів, любові, ніжності. А ось також Мавка. Але це вже не та. Це жінка, що пізнала людське горе. Дві "Мавки", "Той, що в скалі сидить", "Русалка", "Вода" - образи неповторної казки - фейєрії Лесі Українки "Лісова пісня" - близькі і зрозумілі серцю молодого скульптора. Адже вона народилася і зросла на лоні чудової природи Полісся, що навіяла Лесі Українці "Лісову пісню".

У доробку скульптора - погруддя Великого Кобзаря, яке вона подарувала односельчанам. Цікава історія встановлення пам'ятника. Т.Г.Шевченку в Бережниці, про це розповів вчитель-пенсіонер Антон Антончик у нарисі "Квіт пам'яті неопалимий". 20 серпня . 1963 року Теодозія Бриж та її чоловік Євген Безніско приїхали на кілька днів в Бережницю. Тут же на місці були остаточно з'ясовані всі деталі побудови пам'ятника.

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Бережниці було відкрито влітку 1964 року. І ця подія сталася, незважаючи на перешкоди тоталітарної влади. Можновладців лякало те, що ініціатива увічнення пам'яті Кобзаря йшла від простих жителів села, а також про те, що автором монумента була Теодозія Бриж.

Вже у шістдесяті роки Теодозія Бриж була визначним скульптором і визначною особистістю. Львівський поет Микола Петренко згадував, що в майстерні Теодозії робіт більшало і більшало: піаністка Марія Крих, письменниця Ірина Вільде, "Рома", Княгиня Ольга, варіанти героїв Лесі Українки. В майстерні скульптора читали вірші Юрій Брилинський, Святослав Максимчук, Федір Стригун,., Тут приймали дружину Остапа Вишні, яку привів сюди Михайло Осадчий, Івана Миколайчика, квартет "Явір" з піснями. Ідею створення пам'ятника Шевченка в Бережниці підтримав працівник Львівського музею українського мистецтва Богдан Горинь. Коли над Горинями почався судовий процес, в майстерні пересиджували прибулі спеціально з Києва Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Світличний з родиною...

Майстерня Теодозії Марківни Бриж - центр тогочасного руху, увінчаного
дисиденством шістдесятників.

Фрагмент відкриття мітингу-пам'яті

Понад сорок років майстерня скульптора була не просто робітнею, а храмом її душі. Тут проламувався крізь камінь тоталітаризму її талант, тут нуртувало її натхнення. Тут постали її герої - Данило Галицький, княгиня Ольга, гетьман Пилип Орлик і січові стрільці, І незламні повстанці.

Востаннє відома скульптор побувала в рідній Бережниці влітку 1996 року. 24 травня на Рівненщині проходило Міжнародне Шевченківське свято "В сім"ї вольній, новій".

Фрагмент кімнати-музею з фотографіями робіт Теодозії Марківни Бриж

На мітинг-зібрання прибула велика група письменників з Києва, Рівного, Івано-Франківська і Луцька. Над зібраними чувся дух волі, лунали пристрасні заклики берегти суверенність України. Виступи голови обласної письменницької організації Євгена Моргуна, С.Пушика, М.Шевченка, поета-байкаря з Висоцька ПКрасюка, ініціатора будівництва пам'ятника Шевченку в Бережниці вчителя-пенсіонера А.Антончика, поета з Білорусії С.Законнікова та ін. потопали в бурі оплесків.

У березні 1997 року Президент України вручає посвідчення про присвоєння звання Заслужений художник України Теодозії Марківни Бриж. Останні роки життя Теодозії Марківни були особливо важкими. Поголівне безгрошів'я. Немає замовлень. Але скульптор знаходить відраду у своїх роботах . € в неї скульптура „ Жебрачка - Україна " - скільки гіркоти в цій згорьованій, схиленій долі, з протягнутою рукою фігурі Історія світу, історія рідної України — постійні у творчості Теодозії Бриж. Серед останніх робіт майстрині - Ярослав Мудрий, Ієремія, Мстислав, Йосип Сліпий, три Ісайї, донька Ярослава Мудрого королева Франції Анна, Григір та Пилип Орлики, славні жінки-воїни січового стрілецтва Олена Степанівна, Софія Галечко. По-своєму ліпила образ Легендарної Роксолани.

«її часом так «заносить», що мушу стримувати», - жартує Євген Іванович Безніско, відомий львівський митець, заслужений художник України, турботливий чоловік і однодумець Теодозії Марківни.

Прожила Теодозія Марківна з Євгеном Безніско сорок років. Виховали двоє синів: Максим рано пішов з життя (його скульптуру подарували в музей), а Ярема в даний час працює у Львові художником. Цікава історія знайомства Теодозії і Євгена. Спочатку Євген Безніско побачив свою майбутню дружину на портреті у виставковому залі, де експонувалися роботи Львівського художника М.Добронравова. І щось зачепило серце молодого художника. Саме в день народження Теодозії в далекому вже 1959 році Євген Іванович запропонував своїй майбутній дружині руку й серце. Сорок років ця сім'я плідно працювала на ниві українського образотворчого мистецтва.

Повернулася Теодозія Марківна Бриж до рідної Бережниці. В кімнаті-музеї зберігаються її роботи, інструменти, якими користувалася майстриня, фотокопії її робіт. Підтримуються тісні зв'язки з сім'єю скульптора.

Пошукова робота триває.

Останнє оновлення на Субота, 07 січня 2012, 17:19