4 жовтня – свято Покрови Божої Матері – одне з найшановніших свят у слов’ян.Цього дня відзначають День українського козацтва, а також День захисника України, який з 2015 року є державним святом і неробочим днем. Покрова – свято весіль, матері, воїнів і прощення.Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва.
вшануванню мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України військових традицій і звитяг Українського народу
сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві .З перших днів проведення антитерористичної операції сотні Дубровичан відстоюють свободу і незалежність України, борються за її квітуче майбутнє. Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати…
Події постмайданівської України увійшли в історію нашої держави як боротьба українського народу проти зовнішньої агресії, за волю, за честь і славу, за народ, за незалежність батьківщини. У ХХ столітті козацькі традиції найяскравіше наслідувала Українська повстанська армія. Символічним днем утворення УПА вважається 14 жовтня 1942 року.
І не буде переводу українському народу........
14 жовтня – особливий день календаря, адже цього дня зустрічаються три великі свята: свято Покрови Пречистої Богородиці, День українського козацтва та День захисника України. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг. Дубровицька центральна районна бібліотека підготувала книжкову виставку «І не буде переводу українському народу,
Високоестетичні образи і глибинні філософські роздуми капітулюють, коли цивілізований світ вчергове занурюється у якусь первісну, тваринну, жорстоку бійню. За усієї поваги до Д. Джойса і М. Пруста, саме манера Б. Гуменюка нині є актуальною, зрозумілою та доступною усім категоріям українських читачів: і високочолому професору, й епатажному політику, і звичайному солдату, котрий добре розуміється на безпілотниках і тепловізорах. В осмислені подій Майдану і війни, автор передає своє суб'єктивне безпосереднє враження як учасника подій, водночас прописує ці процеси в загальноісторичному контексті боротьби українців за незалежність. Тональність художніх текстів - епічний журливий спокій - так само є чесним і органічним баченням війни у її глибинному вимірі автором. Настрій, образність творів Б. Гуменюка тяжіють не до суб'єктивізму зачарованого красою соняха декадента-богемця, а до чіткої позиції гуманіста, громадянина, патріота.
